Шкідливі організми у березні.
ШКІДЛИВІ ОРГАНІЗМИ У БЕРЕЗНІ
У місяці березні поява та розвиток шкідливих організмів на різних культурах буде залежати від температури повітря та вологості. У даний час поверхня полів перезволожена, вкрита блюдцями води на понижених елементах рельєфу. Якщо позитивні температури будуть зберігатися протягом наступних декад, то озимі зернові культури будуть рости і розвиватися. З початком відновлення вегетації рослин можна очікувати також їх ураження різноманітними шкідливими організмами. Будуть мати місце розвиток і розповсюдження кореневих гнилей, борошнистої роси, снігової плісняви, аскохітозу, гельмінтоспоріозу, ринхоспоріозу та інших видів інфекцій на озимій пшениці, озимому ячмені, озимому житі, тритікале. У верхні шари грунту почнуть підніматися і наносити шкоду личинки жуків – коваликів – дротяники, гусениці озимої совки. Якщо встановиться температура +12-14°С у приґрунтовому шарі повітря, то зимуючі личинки злакових мух почнуть пошкоджувати стебла злаків.
На листках рослин озимого ріпаку може з’явитися пероноспороз, альтернаріоз, фомоз. Можуть почати свою шкодочинну діяльність гусениці підгризаючих і листогризучих совок – зокрема совки-гамми, так як зимові умови були дуже поблажливі на рахунок морозу та снігу. Чорний хрестоцвітий прихованохоботник з’являється уже за температури повітря +4-6*С першим серед прихованохоботників, личинки якого виїдають ходи у кореневій шийці, листках і головному пагоні. За температури повітря вище +6°С починають з’являтись з місць зимівлі жуки великого ріпакового прихованохоботника, масово вилітають за температури +9...12°С. Рано навесні (часто в середині березня ще до початку відновлення вегетації), коли впродовж 7-10 днів максимальна денна температура перевищує 9°С тепла, самки великого ріпакового прихованохоботника відкладають яйця у верхівки молодих пагонів ріпаку (нижче на 1см верхівки пагона). У місцях проколів на стеблі видно темні плями. Личинки прогризають ходи всередині пагонів, викликаючи розтріскування стебла і його зигзагоподібне вигинання. Ріпаковий стебловий прихованохоботник навесні відновлює активність, починаючи з кінця березня, розвивається трохи пізніше від великого ріпакового прихованохоботника, коли температура повітря досягає 8-9°С. Жуки живляться листками, прогризаючи в черешках і товстих жилках епідерміс, після чого виїдають м’якуш у вигляді невеликих камер, навколо яких розростається тканина і утворюються здуття — «бородавки». На пластинках листків пошкодження мають вигляд білуватих плям. Під час зниження температури повітря до від’ємних показників всі процеси розвитку, розповсюдження шкідливих організмів тимчасово припиняться.
У березні можна очікувати розповсюдження мишоподібних гризунів на посівах усіх озимих культур, багаторічних бобових і злакових травах та неорних землях. Найбільш шкодочинними вони будуть на полях, розміщених біля лісів, пасовищ, забур’янених ділянок чи інших неорних земель, на присадибних ділянках. Після відновлення вегетації, з появою зелених рослин, мишоподібні гризуни почнуть переселятися на площі озимого ріпаку, озимої пшениці у пошуках свіжого корму.
